Контрольна робота з теми «Народні думи»

І варіант

1. Укажіть, кого з кобзарів XIX ст. називали «Гомером у селянській свиті».

A) Ф. Холодного;

 Б) А. Шута;

 B) О. Вересая;

 Г) Г. Гончаренка;

 Д) М. Кравченка.

2. Укажіть, до якого фольклорного жанру належить твір «Маруся Богуславка».

 A) до історичних пісень;

 Б) до соціально-побутових пісень;

 B) до жанру дум;

 Г) до козацьких пісень.

3. Укажіть, до якого твору належить наведений фрагмент.

 На Чорному морі не гаразд починає:

Ізо дна моря сильно хвиля вставає,

Судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває

 A) «Дума про козака Голоту»;

 Б) «Самійло Кішка»;

 B) «Буря на Чорному морі»;

 Г) «Дума про Марусю Богуславку».

4. Відтворіть структуру сюжету думи «Буря на Чорному морі».

5. Дайте визначення поняттю тирада

6. Назвіть риси, що є відмінними для історичних пісень і дум

7. Проаналізуйте думу

Сестра і брат

Ой у сьвату неділю

То ж не сива зозуля закувала,

Ні дробная пташка в саду щебетала,

Як сестра до брата

З чужої сторони

У далекії городи

Листи писала,

Поклон посилала,

Братіка рідненького,

Голубонька сивенького,

У гості прохала:

— Братіку рідненький,

Голубоньку сивенький,

Прибудь до мене,

Одвідай мене,

Бездолную,

Й безродную,

Й безплеменную

На чужій чужині,

При нещасній моїй хуртовині;

Чи я живу

Чи я проживаю,

Чи я на чужій чужині

Більшеє горювання собі принімаю.

Що я на чужій чужині завдовіла,

З маленькими дітками осиротіла.

Як-то, братіку, тяжко та важко

Бездолній, безплеменній

На чужій чужині

Жити-проживати,

То так-то, братіку, тяжко та важко

Не по силі

Чоловікові

Із сирої землі

Важкий камінь підняти.

— Сестро моя рідненька,

Голубонько сивенька,

Рад би я до тебе

В гості прибувати,

То не знаю, де тебе шукати вже й мати.

Ой що ти живеш

За високими лісами,

За бистрими ріками,

За великими городами.

— Добре, братіку, учини,

Через високії ліси

Ясним соколом перелини,

Через бистрії ріки

Білим лебедоньком перепливи,

Через великії города

Сивим голубоньком перелини,

Мов моє серце тугу розважає.

Ой як-то, братіку, тяжко та важко

На сьватий день, на Великдень,

Альбо на который празник роковин молебний,

Що люде до церкви йдуть,

Як бджоли гудуть,

А з церкви йдуть, —

Як мак процьвітає, —

Пола з полою черкаєця,

Брат з сестрою не прощайиця,

А плече с плечем торкає, —

Один одного с празником поздоровляє,

На хліб, на сіль, на бенкет зазиває,

Я ж стою, пребідна сиротина,

Ніхто ж мене й не прнвитає,

Альбо по отцеві, лібо по матері,

Наче воно мене вже й не знає.

Ти ж і сам, брате, добре знаєш,

Як у нашого отца лібо й у матері

Було що пити або їсти,

Тогда ні світ, ні тьма в хату вступали,

Кумами, сватами, рідними братами називали.

Як пришибла худа, нещаслива хуртовина,

Одреклась і вся названая родина.

Тоді нема ні кума, ні побратима,

Нікому в хату вступити,

Добрим здоров’ям навістити,

Ні с ким стати, на здоров’я іспнтати,

Тільки піду я до сьватої церкви,

До божого дому,

Богу помолюся,

На сьватости подивлюся,

То (ой) не раз, не два дробними сльозами обіллюся, —

(о) то ж у мене рідні отець і матуся.

Вийду я з церкви, гляну — вгору високо,

І в землю глибоко,

І в чужу сторону

До родини вже й далеко.

Дай же, боже, миру царському,

Народу християнському

Од сьогодні всім на здравия

І на многая лєта,

Многая лєта!

8. Напишіть твір-мініатюру на тему «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!».

Контрольна робота з теми «Народні думи»

ІІ варіант

1.      Назвіть прізвище відомого кобзаря XX століття.

 A) І. Кравченко-Крюковський;

 Б) О. Вересай;

 B) Ф. Кушнерик;

 Г) А. Шут;

 Д) Г. Гончаренко.

2. Укажіть, до якого твору належить наведений фрагмент.

 Там стояла темниця кам’ная.

 Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,

 Бідних невольників.

 A) «Дума про козака Голоту»;

 Б) «Самійло Кішка»;

 B) «Буря на Чорному морі»;

 Г) «Дума про Марусю Богуславку».

3. Визначте правильне твердження.

 A) дума виконується речитативом;

 Б) дума – це ліро-епічний твір героїчного характеру про події минулого та відомих історичних осіб;

   B) дума – це невеликий ліричний твір переважно героїчного змісту;

 Г) основною ознакою дум є історична конкретизація.

4. Визначте складові сюжету думи про Марусю Богуславку.

5. Дайте визначення поняттю речитатив

6. Назвіть риси, що є спільними для історичних пісень і дум

   7. Проаналізуйте думу

Козацьке життя

Не один козак сам собі шкоду шкодив,

Що від молодої жінки у військо ходив.

Його жінка кляла-проклинала:

«Бодай тебе, козаче-сіромахо,

Побило в чистому полі

Три недолі:

Перша недоля — щоб під тобою добрий кінь пристав;

Друга недоля — щоб ти козаків не догнав;

Третя недоля — щоб тебе козаки не злюбили

І в курінь не пустили!»

А козак добре дбає,

На жінку не потурає,

Жінці віри не діймає,

Коневі частенько зеленого сіна підкладає,

Жовтого вівса підсипає,

Холодною криничною водою коня напуває,

У поход виступає.

Господь йому дав,

Що під ним добрий кінь не пристав,

Він козаків доганяв;

Що його козаки злюбили,

До себе в курінь пустили

Ще й отаманом настановили.

Тоді козак у війську пробуває,

Свою новину козакам оповідає:

«Слухайте, панове-молодці.

Як то жіноцька клятьба дурно йде,

Так як мимо сухе дерево вітер гуде;

Жіноцькі сльози — дурні, як вода тече».

Жінка в корчмі пила та гуляла

Та домівки не знала,

Мов її хата к нечистій матері пусткою завоняла.

Скоро стала козака з походу сподіватись,

Стала до домівки приходжати,

Стала в печі розтопляти,

Стала той борщ кислий,

Оскомистий, чортзнаколишній

Із-під лави виставляти,

Стала до печі приставляти,

Оттим борщем хотіла козака привітати.

Скоро став козак з походу прибувати,

Став до нових воріт, до ламаних, доїжджати;

Він з коня не вставає,

Келепом нові-ламані ворота відчиняє,

Козацьким голосом гукає.

Скоро стала козачка козацький голос зачувати,

То вона не стала против нього дверми виходжати,

Стала, мов сивою голубкою, в вікно вилітати.

Тогді козак добре дбає,

Хорошенько її келепом по плечах привітає,

Карбачем по спині затинає.

Тогді козачка у хату вбігала,

Буцім нехотя той борщ поліном штиркнула,

Ну його к нечистій матері!

У піч обертала,

Новий борщ унов варити зачинала;

До скрині тягла,

Не простого — лляного полотна тридцять локтів узяла;

До шинкарки тягла,

Три кварти не простої горілки — оковити узяла,

З медом та з перцем розогрівала,

Оттим козака частувала та вітала.

Отто вийшла козачка на другий день за ворота,

Аж сидить жінок превеликая рота, —

А сказано — жінки, як сороки:

Одна на одну зглядали

Та й козачку осуджали,

Та й козачці не казали.

Одна-таки старушка не втерпіла

І козачці сказала:

«Гей, козачко, козачко!

Десь твій козак нерано з походу прибував,

Що попід очима добрі гостинці подавав».

То козачка добре дбала,

По-свойому козака покривала:

«Чи ви ж то, жіночки-голубочки, не знаєте,

Що мій козак нерано з походу прибував,

Заставив мене в печі потопити,

Вечеряти варити,

А я пішла по дрова,

Та не втрапила по дрова,

А втрапила по лучину,

Попідбивала собі очі на ключину.

Роблю ж я таки те ремество-синило,

Так воно мені добре взнаки далося:

Як я його мішала, так воно мені за очі взялося».

А козак сидить у корчмі та мед-вино кружає,

Корчму сохваляє:

«Гей, корчмо, корчмо-княгине!

Чом-то в тобі козацького добра багато гине?

І сама єси неошатно ходиш,

І нас, козаків-летяг,

Під случай без свиток водиш!»

Знати, знати козацьку хату,

Скрізь десяту:

Вона соломою не покрита,

Приспою не осипана,

Коло двора нечиста-ма й кола,

На дровітні дров ні поліна,

Сидить в ній козацька жінка — околіла.

Знати, знати козацьку жінку,

Що всю зиму боса ходить,

Горшком воду носить,

Полоником діти напуває!

8. Напишіть твір-мініатюру на тему «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!».